Цифрова фотографія породила ілюзію невичерпного простору. Фотографи знімають тисячі кадрів, зберігають усе підряд і відкладають сортування на потім. Потім не настає, а архів перетворюється на звалище, з якого неможливо нічого витягти.
Відсутність метаданих як системна помилка
Найпоширеніша проблема — знімки без геотегів, дат або текстових підписів. Через п'ять років фотограф дивиться на власний кадр і не може згадати, де і коли це було. Для особистого альбому це прикро. Для документального архіву — це катастрофа, бо знімок без контексту перестає бути документом.
Один диск як єдине сховище
Зовнішній жорсткий диск виходить з ладу. Це не питання якщо, а питання коли. Фотографи, які зберігають архів в одному місці, рано чи пізно втрачають роки роботи. Правило трьох копій — оригінал, локальний бекап і хмарне сховище — існує давно, але його ігнорують досі. Хмарні сервіси на зразок Backblaze або Google One коштують менше, ніж один знімальний день.